Не хочу сюда это писать, но что-то написать надо бы уже, а то разучюсь вести онлайн-дневник.

Короче, все как всегда. Из универа на этот раз точно выгонят *если не выгонят, то моя вера в бюрократию и объективность резко снизится*, я болею и я себя презираю. Самое худшее из всего - второе. Ибо непонятные приступы кашля меня пугают, на меня это не похоже.

Последнее дает надежды, что я попытаюсь исправиться. От моей несостоятельности страдает мой организм, должно быть вся эта псевдоболь идет откудато из подсознания.

Пройдя ренген желудка, сдав кучу анализов я почти не удивилась результату "ничего, кроме нервных спазмов". Что-то вызывает эти нервы. Боюсь, что это внутренняя совесть.

Сколько еще ненужных, вредных и неприятных анализов мне прийдется сдать, чтобы страхи прошли? Может быть пока что я и здорова, даже Очень здорова, но мои навязчивые состояния могут дать мне шанс действительно заболеть чем-то серьезным. Я это понимаю. Тут безумно бесит ответ родителей "надо взять себя в руки". Ага, сесть и терпеть, пока не пройдет или пока мой симулятнт не выдаст чтото страшное.

Внутрення совесть - штука сложая. Чем больше ты думаешь о том, что жизнь из себя представляет, и представляет ли вобще что-то, что стоит беречь, а чем можно принебрегать, тем сильнее чувствуешь, что не тут главное. Люди вокруг затянуты в тресину выдуманных ими же правил и глупых традиций, которые выносятся на передний план. А существо свое, индивидуальность, забивается на задний план. Уважение - лишь часть бюрократической возни, уважаем за деньги, за должность, за возраст. Бред. Я хочу уважать себя за решительность, за свободу мысли, за умение Жить. А еще за верность себе.

Такой уж я человек. Как еще в школе заметил мой учитель по укр.лит "Дарынка читает только то, что ей нравится. Не нравится - не читает". Причем в его глазах было столько восторга, что маме пришлось заметить, что это не то качество, за которое учитель должен хвалить) Такой уж она человек....

То, что мне не нравится, просто не вызывает у меня желания трудиться.

Я не отработала и меня выгонят. А мне наплевать. Я не бегаю за преподавателями, не умоляю.Как бы это выразить яснее.

Количество затраченого на этот универ труда не должно привышать истинную его для меня ценность.

Только вот вопрос, есть ли тут деффект воспитания, какие-то отклонения или что? Насколько я помню, такой подход соблюдался всегда, только раньше родительские нравоучения временно заменяли совственные мысли.

Просто как тяжело так жить. Естество хочет, чтобы я поступала по внутренней совести. Чтобы я не только кричала на право и на лево что нужно поступать "так", но чтобы так и поступала. А мне тупо страшно или не научилась. И чем глубже голосок естества затаптываешь, тем хуже потом, когда появляются проблемы.

Мне иногда кажется, что зря меня спасали до рожденья. Зря мама моя мучалась на сохранениях, когда чуть меня не потеряла. Я ведь не запланированный ребенок.

Вместо того, что бы почтить своим присутствием универ, я пошла гулять, как всегда.
Искала касторовое масло, а оно по-украински, оказывается "рицинова олiя" >< Без посторонней помощи не обошлось.
Вобще купила много полезных вещей для дома. Как-то это не похоже на меня.

Завтра в универ.

Одно осознание сего факта превращяет ожидание в тоску. Чем ближе к вечеру, тем грустнее.

Вчера у меня был отличный вечер, сегодня у меня много сладкого и кофе, и много свободного времени, которое я бы с удовольствием убивала idling, но все это удовольствие как-то меркнет, потому что...

Завтра в универ

 

 

З.Ы. я, кстати, знала, что после моего предведущего поста кто-то да уйдет)

давайте так, кого раздражают мои личные посты - убирайтесь сразу, ладно?

Только сегодня привезли комп. Теперь у меня два гига оперативки и новенькая видео-карта. Симс 3, где вы? Я готов

Но самое главное - это чистый комп без вирусов и все мои прежние права администрирования. И даже вся та информация, что тут была, не стерлась. Счастью просто нет предела.

Только не особо мне радостно - хочется все удалить и приходить сюда на десять минут проверить почту. От Отеля я отвыкла, и от дайри, а про контакт вобще молчу - зашла туда на пару минут и сразу же пожалела. Надеялась, что будет что-то новое по Отелю, хотя бы больше фото, но тут ниц. Вроде все по-прежнему, но этого как-то не очень хочется. Вроде у меня так всегда

 

Поскольку на НГ не смогу зайти на дайри, пишу сейчас)

 

Доргие мои ПЧ, поздравляю вас с тем, что этот год наконец-то заканчивается

Желаю вам (и себе и всем)):

- Чтобы все плохое, что случилось в этом году, забылось, чтобы следущий год принес вам только хорошие воспоминания, яркие незабываемые события и новые интересные знакомства.

- Чтобы те из вас, кто нашли свою любовь, стали только ближе и дороже друг другу, чтобы у вас все было хорошо .

- Чтобы те мечты, которые в этом году не сбылись, come true в следущем, и чтобы появились новые мечты и цели, и силы для их достижения

- Чтобы был мир во всем мире, не было войны, кризис закончился, Украина с Россией не ругались и что-бы у нас материально всё-всё было хорошо

- Чтобы у Тokio Hotel, из-за которых я и познакомилась с такими интересными замечательными людьми, все получалось, чтобы у них было много вдохновения и сил, пусть их ничто и никто не обламывает, и слава не портит)

 

Вобщем, всего-всего найлучшего вам!

Фаерволл не помогает вирус Backdoor.PCClient.Gen.4 - это какое-то напастьеТут ничего практически как нужно не работает...Исчезли ключи из рееста, свойства папки, кнтр+альт+делит не отвечает...Буду я наверно пытаться установить Висту либо...либо не знаю даже, что делать...Комп уже еле дышит. Боюсь что-либо с ним делать.

Если я не появлюсь до НГ - поздравляю всех

Дискуссия с одним украинским националистом насчет гомосексуализма. Разгорелась в контакте под фоткой Бори Моисеева. Парень, который ее запостил, считает, что гомосексуализм - это болезнь и от нее серьезно нужно лечить. Наш ни к чему не привевший, но интересный мне спор.

Я пощу его тут только для себя на память, так как в долговечность и открытость групп в контакте не верю.

читать дальше- так ніхто ж не каже їх фізично знищувати! Їх лікувати треба, а не пропаґувати педерастію!



от любви не вылечишь

я бы сказала, что гомофобия - тоже не признак высокоразвитого общества



- фобія - означає страх. Їх ніхто не боїться, ми їм співчуваємо та хочемо допомогти - пролікувати.



навіщо їм ваше співчуття? вони живуть и радіють життю, не можна всіх людей сприймати однаково та "лікувати" на свій лад...краще б лікували українців від "моя хата скраю..." і "якось воно буде" ніж від кохання, що не знає стереотипів



"Наполеони" та "ейнштейни" також цілком щасливі, та все ж таки лікуються психіатричних закладах.

Проти "моя хата скраю" медицина, на жаль, безсила! А для педерастів у багатьох випадках дієвим є провення замісного гормонального лікування.

Треба відрізняти незрілість суспільства і психіатрію!



Психічно нездорова людина - це людина, що не усвідомлює своїх вчинків і не може нести за них відповідальність...В усіх людях є щось ненормальне,і це чудово, ми не нудні)

Не чула, щоб гормони лікували від цього....Доречі, серед геїв є непогані люди, які роблять щось корисне, і виглядають і поводяться вони так цивільно, що ти і не здогадаєшся хто вони.

Але я не про це. Я про те, що ознакою демократичного свідомого суспільства є не тільки нормальне ставленя до цього, але й дозвіл на одностатеві шлюби. А "лікування" цих людей віддає наче радянським режимом чи гітлерівською німеччиною



Я тобі як лікар заперечу. Є психічні захворювання зі збереженим критичним ставленням до оточуючого світу, навіть до власної хвороби. Вони всеодно потребують кваліфікованої медичної допомоги.

Педерастія не шкодить інтелекту, але це не означає, що вона не є хворобою, котру слід лікувати. І совєти з гітлерами тут ні до чого. Є науковий факт, а є псевдодемократичний міф.



Демократія = народовладдя. Не більше, не менше.



Ясно. Я бачу, ми не дійдемо згоди тут. Я, як людина, що цікавиться цим, шукала інфо щодо природи гомосексуалізму. Ніде не сказано стовідсотково, що це хвороба. Теорій багато, а остаточної думки я так і не побачила, бо якби воно було так очевидно, безліч роздумів та гіпотез були б непотрібні.



Але я все одно думаю, шо Україні покищо рано братися за геїв, треба інших людей лікувати. Та все одно не чула щоб це лікування від нетрадиційної орієнтації було, та щей комусь допомогало.

Про хвороби знаю. Але як на мене, краще бути божевільним, ніж таким, як всі вважають, потрібно бути



Педерастія - психіатрична хвороба. Те, що її патогенез дор кінця не встановлений, не заперечує її належність до захворювань. Наприклад, онкологічні хвороби також мають не до кінця з'ясований патогенез і їхнє лікування не завжди дієве.

Рано чи не рано... Хіба держава повинна лише одну проблему вирішувати??? Думаю, що в державній політиці і для цієї категорії хворих має знайтися час. Зараз навіть вмираючими онкохворими не опікуються, але це не значить, що ними не треба опікуватися. Справді українській владі вистачить часу.



Тоді можна будь-які людськи риси, які більшості не подобаються, віднести до хвороб. Неформальність чи намагання змінити речі, які вважаються незмінними, якісь погляди та ін.

Я от вважаю, що кохання(может теж хвороба? че нє. мабудь хімічна реакція у моску) - відчуття, що виникає до людини, як особистості, а не оболонки, в якій вона живе. І для себе не заперечую, що мені може сподобатись людина моєї статі. І мені все одно, як ішні живуть своє життя, бо вони нічиїх прав не порушують. Якби людей трохи менше цікавила поведінка інших, а трохи більше - власне самовдосконалення, в світі було б набагато менше конфліктів. Не люблю цих радикальних думок. Саме тому лишила цю группу. Люблять в нас шукати винних і гублять саму ідею.

Часу їм вистачає лише на бійки та розкрадання грошей, і замилювання очей. Я уявляю собі реакцію міжнародної спільноти на те, що в Україні почнуть ліікувати геїв)) Від репутації взагалі нічого не лишиться.



Р.S. А ви який лікар? Ви не чули, що активне "недолюблювання" геїв та зацікавленість в тому щоб їх лікували/розтрілювали і тд - одна з ознак латентного гомосексуалізму? Дідусь Фрейд взагалі казав, що ми наче з дитинства бісексуальні



Медицина - це наука, тому "будь-які людськи риси" не відносяться до хвороб, на відміну від порушень статевого потягу. Їх є багато: педофілія, зоофілія, лезбійство, гомосексуалізм, геронтофілія, некрофілія. Я - лікар-терапевт. Хоч ще не маю вузької спеціалізації, але психіатрія - дисципліна терапевтична, тому я стверджую цілком фахово, що вищезазначені мною стани є патологічними.



"уявляю собі реакцію міжнародної спільноти"

гг)) Цікаво, як це можна поєднати з вашими словами:

"мені все одно, як ішні живуть своє життя"?!

За вашою логікою, активне недолюблювання москалів є ознакою прихованого москальства)))) Залізна логіка, що й казати!))) Фрейд вам не дідусь. Інтерпретувати його вам не слід, так як ви в цьому, як цап на зорях розбираєтеся.

Мені звісно рано робити висновки, але ваше зізнання у лезбійських схильностях (я саме так зрозумів ваше "сподобатись" спонукає мене порекомендувати вам звернутися в спеціалізований заклад для очної консультації з кваліфікованим психологом.



Цікаво, що б сказав Фрейд, враховуючи те, що ви свій опус залишили саме під цим зображенням Борьки, а не тут:
під "татушками"?

Чи ви й мого натяку не зрозуміли?



Я зрозуміла) Але я була у психологів, не з цього приводу, але ніхто мені ше не казав, що це проблема. Про татушок я бачила. Я написала це тут, бо вважаю, що до геїв ставляться гірше, ніш до лесбіянок. Я прочитала коменти і побачила думку про лікування, вона викликала в мене обурення.

Мені то все одно, як інші живуть, але на рівні країни я б не ризикувала. В деяких і президенти геї) і політики)

Відверте недолюблювання москалів - це якийс бунтарський нігізим. А ще дотримання того ж менталітету, шо вони мають. "Ми в усьому праві", та ще згадування сторічних подій..."а ви нам 100 років тому, а ми вам двісті років тому..." В Европпі все одне одному забули і намагаються жити в мирі, тільки слов яни не можуть нічого забути. А всі корисні речи забули і не згадують. Недолюблюваня геїв як ознака латентного - це доведений факт. Дідуся Фрейда я можу трактувати як мені завгодно, а не як хтось сказав - для цього в мене є своя свідомість і свій розум, яким я і аналізую дійсність і роблю висновки.

Гаразд. Я люблю дискутувати, але бачу, ви не сприймаєте мій світ адекватно. Це, доречі, теж не здоровий підхід до дійсності - ніщо не є таким "однозначним", як вам хотілося б. У гомосексуалізму може бути якесь психопатологічне підгрунтя в деяких випадках - на стільки я можу з вами погодитись.



Коли людина далека від медицини починає заперечувати особі з вищою медичною освітою в питаннях медичної ж проблематики, то це щонайменше несерйозно. Повчіть 6 років, а потім критикуйте спеціалістів. Жовта преса не може бути арґументом в професійній дискусії. Писати бридню звісно можна, от тільки це на сміх курам... А розраховувати, що белетристику сприйматимуть за "факт" - це неповага до адресатів написаного.

Щодо того, хто забув, а хто ні... Наприклад, Німеччина сплатила всім репресованим компенсації за злочини нацистів. Ось їй і ВИБАЧИЛИ, але НЕ ЗАБУЛИ. Це різні речі. Українці з поляками - ще один позитивний приклад взаємного вибачення (тому на слов'ян гнати не треба!).

Історію треба пам'ятати завжди. І вчитися на ній: Historia est magistra vitae!



P.S. Чого ж виправдовуєтеся, якщо лезбійство по-вашому є "нормальним явищем"?

P.P.S. Раджу таки поспілкуватися з психологом саме на тему ваших статевих потягів. Це точно вам не зашкодить!



Є люди, від яких лікарі відмовляються...Якщо ці люди не сприймають діагноз на віру, не вірять, що хвороба забере їх життя, вони застосовують інші практики і одужують*інколи*. Такі випадки не рідкість. Медицина не завжди права, лікарі не завжди праві, я в житті багато разів в цьому впевнювалася.

Жовтій пресі я не вірю, не хвилюйтеся)

Так, я мала на увазі Вибачення. Якщо вибачив - не нагадуй. Не розумію, чому деякі не можуть просто вибачити, це ж так приємно - пробачати.

І я не виправдовуюся, я дискутую, намагаюся спростовувати ваші аргументи.

І до лікаря з цим звертатися не буду) Буду далі мріяти про бісексуальне суспільство, вибачайте вже) Шкода, що я своїм опусом а ні трохи вас не переконала...



"застосовують інші практики і одужують*інколи*"

"Медицина не завжди права"

через такі переконання (до речі, досить поширені) ми за рівнем смертності на рівні Африки...((

"мріяти про бісексуальне суспільство"

а якщо додати ще й це, то нашому суспільству настане кінець ще швидше...

Демографія - також наука.



Причиною такої смертності є незмога медицини допомогти також, а ще незнання того, що шкодить, а що ні (сподіваюся, ви не казатимите, що гомосексуалізм шкодить здоровю))

Я думаю, що все буде добре з нашим суспільством. Після занепаду має настати відродження. Люди - це не просто одиниці відтворення. Деяки не люблять дітей, деякі не можуть собі дозовити, деяки фізично не можуть народити. Якби гетеросексуальні пари почали народжувати по троє дітей, як це необхідно, все будо б добре не дивлячись на кількість геїв у країні. Он в Нідерладах одностатевий шлюб був законним ще коли дідусь ленін був живий, і нічого - нація ще є.

Чувствую себя отлично. Может пиво, сигареты и теплая компания, но скорее...
просто осознание того, что я могу жить, не обманывая себя. Вчера просто подумала, что моя боль - фальшивка. Ее нет на самом деле, и она прошла.
Сейчас я подумаю, что мой страх - фальшивка, потому что я боюсь не реальной опасности, это внушение окружающих, и этот страх тоже исчезнет.

Вобще в моём универе молодцы. Прислали мне письмо, бла-бла-бла, если не объясните прогулы до 26.12. вас отчислят. Оно сколько шло? Месяц? Типа все уже, поздно, или мне сделать паппи айз и побегать? Эти письма мне уже в "печінках сидять". Хочется зайти и вежливо так: "Шоб я, суки, ваших писем больше не видела. Нехрен мне их посылать больше, забудте мой адресс"

Upd: drunk
Денек становится ужасным, если мне снится чтото не то...Кажется, мне прийдется на нг дарить ему себя, ибо больше ниче я придумать не могу

Так на сессию я еще не забивала Не пошла на экзамен, ага На дополнительную сессию прийду....
И не пошла не зря, потому что пока все усердно скатывали, мне приснился сон :
читать дальшеЯ лежала в ванной с парнем, который оказался братом моего теперешнего парня, и его родаки спалили меня. Я весь сон думала, что все, прийдется мне уговаривать его меня не бросать, врать ему, молить о прощении и тд. Но его отец оказался хорошим, он спросил или было чтото большее между мной и тем парнем, и я сказала что нет. Тогда он подобрел и попросил чтоб такого больше не было. Если его отец и в реале так крут, это здорово
Сейчас немного жалею, что не пошла. Вроде, училка дала. Чувствую себя уверенней. Дисижн воз мэйд. Ничего ужасного, лишь капля самоуверенности

запись создана: 25.12.2008 в 13:13

а теперь о веселом...мне тоже хочется праздников, оказывается